Дорога на Схід до полтавських захисників
Цими вихідними поїхав на Схід до наших хлопців на передовій. Дякуючи підтримці представників бізнесу, закупили необхідні речі.
Кеба, дороги та ОБСЄ
Для початку хотів би подякувати Леоніду Кебі, який постійно допомагає як нашим військовим, так і соціальним проектам на Полтавщині. Саме завдяки ньому ми вже котрий рік приїздимо до Зіньківського дитячого будинку-інтернату ім. О.В.Синяговського. Але це вже трохи інша історія…
У такі мандрівки потрібно виїздити дуже рано, адже шлях далекий і важкий. До пункту призначення — вісімнадцять годин, майже доба. У напрямку до Луганська дороги в надзвичайно розбитому стані, тому їхати швидко — нереально. Таке враження, що їх спеціально не ремонтують, щоб туди ніхто не їздив.
Та відчайдухів на фронті і в тилу вистачає. Ми знаємо, що допомога потрібна нашим хлопцям. Тому, озброївшись терпінням, помалу рушаємо далі.
По дорозі зустрічаємо типових представників ОБСЄ. Вони розповідають, що українська сторона на 60% порушує тишу. Не дуже в таке віриться, адже без потреби наші вояки не відкриватимуть вогонь.
Мужні полтавці на варті країни
Безпеку на блокпостах забезпечують хлопці з батальйону «Полтава». Приємно бачити земляків на таких важливих точках.
Доїхавши до пункту призначення, спілкуємося із захисниками. Вони запевняють, що москалі блокують українські канали, через що ми програємо інформаційну війну. Вкотре переконуюся: якби влада ввела воєнний стан на окуповані території, то таких проблем та багато інших можна було б уникнути.
Передали хлопцям те, що просили. Крім побутових потреб та провіанту, закупили ще й генератори. Ковалівська господиня Віра Пуденко напекла смачнющих пиріжків (а в неї інших і не буває). А діти з Полтавської обласної гімназії-інтернату імені А.С. Макаренка передали нашим воїнам свої малюнки. Адже такі речі дуже потрібні там, на передовій.
Болючі контрасти
Страшно їхати по розваленим вулицям, бачити запустілі будинки і розуміти, що це твоя країна. Повертаючись назад, побачили забитий пустою тарою товарняк. Така собі «блокада» проти торгівлі з окупантами. Такі відносини під час війни дивують і жахають. Чого добивається влада?
Вкотре вражений контрастом мирного життя в Полтаві і побаченим у поїздці. Маємо щодня дякувати нашим героям, завдяки яким можемо спокійно навчатися і працювати тут.
Такими поїздками я намагаюся підбадьорити дух захисників і нагадати, що ми пам’ятаємо і дбаємо про них. А полтавську громаду закликаю до активнішої допомоги. Полтавські військові повинні відчувати нашу підтримку.
