Чому нашим героям відмовляють у наданні статусу учасника бойових дій?

Хто захистить захисників?

Станіслав — кавалер ордена «Народний Герой України» та відзнаки «За вірність народу України». Він — активний учасник подій на сході у 2014-2015 роках, патріот та відданий захисник суверенітету і територіальної цілісності нашої держави у складі Добровольчого Українського корпусу «Правий сектор».

На жаль, випадок із Станіславом — не єдиний приклад бюрократизму та байдужості при розгляді матеріалів про надання статусу учасника бойових дій добровольцям, нехтування їхніми бойовими заслугами в зоні російсько-української війни.

Кожен звинувачує іншого, а винних — немає

З наданих мені матеріалів чітко видно, що Карбань, як доброволець ДУК «Правий сектор», з травня 2014 року по січень 2016 року приймав участь у бойових діях. Проте, коли Станіслав звернувся до Міноборони України, щоб отримати посвідчення учасника бойових дій, відомство, попри беззаперечні заслуги добровольця та відзнаки, його прохання надіслало для розгляду до військової частини А4583, керівництво якої, листом від 19 грудня 2016 року, відмовило полтавцю у наданні йому статусу УБД.

Державна служба у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, куди із Адміністрації Президента України було направлене  звернення Карбаня, надала відповідь про відсутність підстав для надання Станіславу статусу учасника бойових дій, оскільки ДУК «Правий сектор» не був включений до складу військових формувань або правоохоронних органів.

Спільна проблема для багатьох

Така байдужість до добровольців, які не один рік зі зброєю в руках виконують поставлені бойові завдання, мають поранення та нагороди, гинуть за Україну — неприйнятна. Наші герої не можуть підтвердити статус УБД через амбіції та безпорадність військових відомств, на які покладено виконання цих функцій.

Такі випадки непоодинокі. «Шаблонна» діяльність спецкомісій по розгляду матеріалів та наданню статусу УБД породжує невдоволення серед захисників України, змушує їх звертатися до судових інстанцій.

Так свого часу у призначенні пенсії по втраті годувальника відмовили членам родини полеглого полтавця Олександра Мочалова. Він загинув у статусі «солдата-резервіста» під час виконання службово-бойових завдань, про що є відповідні документи. Проте Пенсійний фонд стверджував, що справу на Олександра має оформляти Міністерство внутрішніх справ. МВС  наполягало на тому, що документи мають надійти безпосередньо з військової частини. А військове відомство — що Мочалов взагалі не є військовослужбовцем, тож пенсію начислятимуть на загальних підставах.

Те ж саме стосується Олександра Чирцова, який загинув бійцем Окремої добровольчої роти «Карпатська Січ». І Олександра Горячевського, полеглого у бою під Іловайськом — добровольця батальйону патрульної міліції «Шахтарськ».

За героїв стоятимемо до кінця

Без проблем отримують статус УБД високопосадовці, начальство - як міліцейське-поліцейське, так і військове, лише по одному разу навідавшись на якийсь із найближчих та найбезпечніших блокпостів… Це несправедливо по відношенню до тих, хто справді, ризикуючи життям, захищає нас з вами. Тож зі справою  Олександра Чирцова продовжуємо працювати. А чесні імена та пенсійне забезпечення родин інших двох із названих Героїв вдалося відстояти…

Такі випадки показують, наскільки ще треба вдосконалювати законодавство.  І ще — не давати спуску тим, хто ще сидить у теплих кабінетах тільки тому, що інші захищають їх на сході.