Розмір тексту

Чи втратила Україна свої можливості? Нотатки з Форуму у Жешуві

27-28 січня у польському місці Жешув пройшов десятий Форум Європа-Україна. Оскільки організатори запросили мене виступити, то розповім про найяскравіші моменти.

Від Полтави до Жешува відстань у 1057 кілометрів. Тому ми рушили на Форум за день до початку, щоб проїхатися великою частиною України. За що люблю такі подорожі — так це за можливість спокійно почитати (хоча все одно час від часу переривали дзвінками ЗМІ для коментарів щодо виходу з коаліції). Але все ж зміг приділити час книзі, яку дуже раджу всім, — «Чому нації занепадають» («Наш Формат»).

Гасло цьогорічного Форуму — «Можливості, яких не можна втратити». І воно дуже добре описує як тематики панельних заходів, так і атмосферу загалом. Європейський оптимізм щодо України минув, залишаючи якщо не розчарування, то великі сумніви у можливостях влади провести реформи. Але в нас немає такої розкоші як можливість опустити руки.

Перед початком дискусій та виступів кожен відвідувач мав змогу подивитися на виставку від польських та українських підприємств. З технологічних речей дуже вразили 3D-принтери, а ще більше — системи віртуальної реальності (ті видовища, що людина бачила вдягнувши спеціальний шолом, надзвичайно правдоподібні).

Різні міста представляли власний туристичний потенціал, продукти, якими пишалися і який хочуть поширювати. З України можна побачити не тільки Львів, Тернопіль, а й Суми, які взагалі наші сусіди. Чомусь у них вдається залучити місцевий бізнес для промоції себе за кордоном, а Полтаві — ні.

Ми з командою відвідали багато обговорень. Єдиний мінус у тому, що одночасно відбуваються чотири таких заходи, а фізично можеш бути тільки на одному з них. Спробую коротко описати основні думки.

«Нові технології та інноваційна економіка»

Польща намагається кооперувати бізнес, освітні заклади, стартап-інкубатори та владу в єдину ділову екосистему. Вони розуміють, які виклики стоять перед ними, тому саме така співпраця вже дає відчутний результат.

ІТ-ринок в Україні називають одним з двигунів економіки, але потрібно створити для нього всі умови. Інакше спеціалісти, які користуються попитом, просто виїдуть в інші країни.

«Зростання змагальності міст та регіонів — інвестиційна привабливість, промоція, креативні індустрії»

Панель розпочалася з розповіді заступника мера Сум Степана Пака про своє місто.

Наразі в Україні відбувається спеціалізація міст та регіонів: Дніпро — нова індустрія, Київ, Львів, Харків, Запоріжжя — ІТ-ринок, Полтавська область — агробізнес з глибокою переробкою. І цим територіям варто працювати у тій сфері, де вони сильні і переважають конкурентів.                                                                                                                                    

Новими місцями для інвестицій стали об’єднані територіальні громади. Поки що їх не так багато, але вже те, що є — 366 громад — хороший старт. Мер Новоукраїнки розповів, що двічі на тиждень в обідню перерву вони влаштовують для працівників міськради заняття з англійської, а для молоді відкриватимуть курси у сфері ІТ.

Також населені пункти зараз починають змагатися між собою за залучення коштів на проекти. Тому їм варто дбати про свою промоцію в області і на всеукраїнському рівні. Крім того, їхнє керівництво починає розуміти, що стратегія розвитку — це не документ, а інструмент.

«Україна 2016-2017: Прогрес і розчарування»

Так називався звіт, представлений Центром Разумкова. За ним ситуацію в Україні можна охарактеризувати як «стриманий оптимізм», найбільшу довіру у суспільства мають ГО та волонтери, 2016-ий — перший рік зростання економіки, в якій, крім того, пройшла переорієнтація на нові ринки.

«Як міжнародна спільнота може допомогти Україні?»

Ребекка Гармс, представниця Європарламенту, говорить, що все, що вони роблять для України — вони роблять для себе. А Крим і події на Сході — «те, що сталося проти нас усіх».

Дипломат Борис Тарасюк не став прогинатися перед європейською спільнотою. Він говорить, що зараз ЄС для нашої країни не старший брат, а боржник (маючи на увазі обіцяний безвіз). Для нього незрозуміло, чому Україна не має безвізового режиму, хоча виконала всі зобов’язання і подібну дію для європейських громадян зробили ще у 2005 році за підтримки Тарасюка.

«Як зберегти і розбудувати людський капітал?»

Ця дискусія стосувалася освіти та реформи навчання.Менісподобався доволі прагматичний підхід, який сповідували спікери. Дуже важливим для економіки розвинутих країн є людський капітал, а найбільша частина інвестицій у нього йде саме на навчання працівників. Воно не має закінчуватися з університетом, а тривати протягом життя.

Інвестиції в освіту варто сприймати як внесок у розвиток майбутнього. Одним словом, вчитися потрібно постійно, інакше тебе витіснять ті, хто це робить.

«Хто володіє «четвертою владою

Тут говорили про медіа та їхню заангажованість. Для українця вона не відкрила нічого нового: понад 70% наших медіа у руках олігархів. Для незалежності ЗМІ потрібно, щоб громадяни платили за це з власної кишені. Зараз же більшість засобів масової інформації — це не бізнес. Їх тримають і фінансують з політичною метою, тому вони стають кореспондентами однієї зі сторін конфлікту.

У той же час за кордоном медіа сприймають як бізнес, задача якого — продавати інформацію як і будь-яку іншу продукцію.

«Виклик для Європи, задача для України»

Реформи в Україні — тема незручна. І хоч представники міжнародної спільноти частково давали критичні коментарі, варто відзначити заступника глави Адміністрації Президента України Дмитра Шимківа, який достатньо добре підготувався і взагалі хороший оратор.

Шкода тільки, що йому доводилося червоніти за всю українську владу.

«Децентралізація в Україні. У пошуках прийнятної моделі»

Другий день розпочався з панельної дискусії, присвяченої децентралізації. Саме тут я і виступив з доповіддю — розповів про історичні передумови передачі повноважень на місця, законодавчу базу для цього, поточну ситуацію (366 утворених громад) та перспективи цієї реформи. Хочу подякувати Департаменту економічного розвитку Полтавської ОДА за консультацію при підготовці виступу.

Говорячи з представниками міжнародної спільноти виникло питання щодо особливого статусу, який радять надати територіям на сході країни. Пояснив спікерам та глядачам, що жодна частина української землі не повинна мати жодних особливих умов у порівнянні з іншими.

«Регіонал» Кінах як представник України

З інших дискусійних панелей, які відвідав — стосовно протидії пропаганді, місця України між Європою та Євразією, еміграції наших співвітчизників, інновацій та декомунізації (тут хочеться відзначити директора Інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича за дуже професійну підготовку і важливу роботу його колективу).

Останньою сесію стала розмова стосовно змін у Центральній та Східній Україні за останні 25 років. Найдивніше тут те, що Україну представляв Анатолій Кінах — міністр в уряді Януковича та колишній «регіонал». Було огидно слухати його розмірковування про потребу євроінтеграції, об’єднання та відновлення довіри. Тому через це кінець Форуму став для мене прикрим.

***

Але тим не менш, це був дуже цікавий Форум, який може стати корисним у майбутньому. Думаю, кожен отримав багато поживи для розуму, цікаві знайомства та ідеї, які варто втілювати в життя. Постараємося, щоб так воно і було. А вже наступного року приїдемо з практичними результатами змін і перемог.

Про автора

Юрій Бублик

Юрій Бублик

Народний депутат України VII-VIII скл.

1490
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему