Розмір тексту

4 дні навчання у Швейцарії: вибори поштою, вирішальне слово громади та референдуми

З 21 по 24 листопада разом з Комітетом ВРУ з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, в якому є головою підкомітету з питань місцевого самоврядування, перебував у навчальній поїздці у Швейцарії.

Навчання відбувалося за ініціативи швейцарсько-українського проекту підтримки децентралізації DESPRO. Приймаюча сторона оплатила переліт, проживання і харчування української делегації.

Відкрита країна демократії

Швейцарія — Батьківщина референдумів. Більше народовладдя, ніж там я не зустрічав ніде — ні в підручниках, ні в житті.

Дуже вразив їхній побут — чистота, порядок, охайність. І ми розуміємо, що це не хтось сторонній приїхав і поприбирав, а так звикли жити по-господарськи. Також вразила їхня відкритість: переважна кількість будинків і офісів (десь 80%) — без штор.

В архітектурі немає цього «будуєш як хочеш», як часто відбувається в Україні, немає такого, що ти можеш зайнято 40 земельних ділянок і побудувати там маєток (хоча природа прекрасна). Швейцарська влада відпрацьовує генеральний план і на кожній земельній ділянці наперед є проект будинку.

Голосуй поштою і питай думку громади

З політичної точки зору найбільше вразив їхній бюлетень для голосування на вибори міського голови Берна. Це такий листочок формату А6 без жодного ступеня захисту, печаток, підписів членів дільничної комісії.

Папірець до виборців надходить поштою у конверті на кожне домогосподарство в необхідність кількості, де кожен член громади Берн висловлює своє бачення, стосовно того, кого він хоче бачити головою. Коли я питав їх, чи не махлюють, то вони взагалі не зрозуміли, про що я говорю.

На моє запитання, чи не приходило від одного господарства по кілька конвертів — теж відповідають, що ні. Хоча максимум «зловживань», які швейцарці можуть собі дозволити, — заповнити бюлетені за всіх членів родин при їхній попередній на це згоді.

Поряд з місцевими виборами, постійно проходять референдуми національного рівня і рівня кантона. Туди виносять всі питання, які можна вирішити, запитавши у людей. І це є нормою для них. Саме тоді проходив референдум щодо рівня використання ядерної енергії на атомних електростанціях. Зрештою, ухвалили рішення частково обмежити її використання.

Люди вирішують все і не знають уряд в обличчя

Цікавий підхід побачив там до законотворчої діяльності. Прийнятий законопроект 100 днів не вступає в силу. Його за цей час обговорює громадськість, адже останнє слово — за людьми (і повноваження громади набагато більші, ніж центральної влади). Якщо з’являється ініціативна група, яка збирає необхідну кількість підписів проти законопроекту, то тоді він не вступає в силу і виноситься на референдум.

Вразила виконавча гілка влади — всьо-на-всього 7 міністрів, які по черзі виконують функції президента. Хто міністр, а хто президент більшість країни не знає — їм це нецікаво. Звичайно, ведеться боротьба між правими і лівими, позиціями за і проти Євросоюзу. Швейцарія не входить в ЄС і пишається своїм нейтралітетом та унікальністю.

У порівнянні зі швейцарським і польським парламентом, наша Верховна Рада здається набагато помпезніша, принаймні в комітетах — це точно: набагато дорожчі штори, меблі, обладнання.

Децентралізація у Швейцарії і вплив російської пропаганди

Щодо децентралізації, то центральна влада Швейцарії хоче, щоб громади були заможними, самодостатніми. Здивувало те, найменша громада у Швейцарії складається з 38 чоловік. Центральна влада також намагається переконати, аргументувати і схилити, що вони приєдналися до іншої, більшої. Але вони не хочуть. І так уже кілька поколінь.

Цікава картина, де поточні проблеми громада вирішує зібраннями: встановлює розміри податків, ухвалює, яку дорогу треба полагодити в першу чергу, а яку — в другу.

У парламенті слухали лекції по децентралізації. Один з акцентів зовсім не сподобався. Російська пропаганда дістає і туди. Але українська точка зору — ні (це повний провал інформаційної війни).

Насторожило те, що швейцарці вважають, що краще федералізація, ніж війна. Вочевидь, вони надто далеко від імперського бачення і амбіцій. Швейцарці ще не розуміють, що Московію абсолютно не задовільнить федералізація Донбасу — їм цікава вся Україна. Якщо вони з’їдять її і не подавляться, то підуть далі до Берліну і Парижу.

Про автора

Юрій Бублик

Юрій Бублик

Народний депутат України VII-VIII скл.

1490
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему