Розмір тексту

Аграрний геноцид: Як недобросовісні підприємці вбивають села Полтавщини

Українське село поступово вмирає. Проблема в тому, що знищують його не російські війська, а українські недобросовісні аграрні підприємства, що отримують прибуток, не думаючи про людей, які живуть на цих землях. Для прикладу — ситуації, що склалися на Рунівщині та Валку Полтавської області.

 Ситуація з аграрним бізнесом в Україні така, що власникам великих підприємств вигідніше і простіше займатися рослинництвом, а не тваринництвом. При чому це рослинництво спрямоване саме на вирощування культур, які виснажують землю (наприклад, соняшник), без сівозмін. Така переорієнтація дає великий прибуток, але призводить до втрати робочих місць для села, що є великим ударом по нього.

В той же час тваринництво — це робочі місця, а значить і розвиток села. Проте багато агровиробників не хочуть ускладнювати діяльність і займатися тваринництвом. Сезонних працівників звільняють, потім вони стають на біржу і вже отримують допомогу у держави. Все це по краплині знищує села.

Зробити все, аби не платити за землю

Наприклад, є дві компанії: ТОВ Агрофірма «Маяк», яке займається тваринництвом, і ПП «Альфа Капітал» зі спеціалізацією у рослинництві. Завдяки «Маяку» зараз живуть і працюють мешканці сіл Котелевщини. Проте «Альфа Капітал» наполегливо хоче взяти в оренду всі землі, що зараз під «Маяком».

Зараз «капіталівці» вночі закидають листівками землі Котелевщини, де пропонують кращі умови селянам з паями. Проте люди, які слідкують за подіями на Полтавщині, знають про ці солодкі казочки.

ПП «Альфа Капітал» раніше обіцяли сплачувати соціальний податок за користування землею до сільської ради Рунівщини, де вони орендують землі. Та так за довгий час не заплатили ні копійки.

Рунівщина за останній рік часто опиняється в центрі скандалів через діяльність «Альфа Капітал». Наприклад, влітку 2015 року між цим підприємством і місцевою сільрадою виник серйозний конфлікт. «Альфа Капітал» найняли «Військово-патріотичний клуб «Айдар» із Дніпропетровська та силою намагалися потрапити в кабінет до сільського голови Володимира Сухаренка.

Як з’ясувалося згодом, представники підприємства хотіли, аби він залишив свою посаду. Сухаренко пояснював, що конфлікт виник, бо «капіталівці» шукають будь-який спосіб, аби не сплачувати за землі, які орендують у селі.

ПП «Альфа Капітал» і далі чинить тиск на Сухаренка.

— Мені дають зрозуміти так, що я не той сільський голова, що потрібен і перешкоджають усілякими способами, — пояснює конфлікт Володимир Сухаренко.

Володимир Сухаренко, Рунівщинський сільський голова Володимир Сухаренко, Рунівщинський сільський голова

Хто стоїть за «Альфа Капітал»?

Згідно з даними Мінюсту, керівником та власником ПП «Альфа-Капітал» є Олександр Павлюченко. Журналісти пов’язують його зі скандальним захопленням приміщення полтавської дитячої бібліотеки ім. Панаса Мирного, що знаходилася на вул. Гагаріна, 5. Тоді, у 2008 році, після численних судів, громадських протестів і однієї пожежі, приміщення бібліотеки перейшло у приватну власність. Перешкодити цьому тоді не змогли ні міська влада, ні губернатор області, ні міністр МВС.

Окрім того, у січні 2015 року Павлюченко вніс 10 млн грн як заставу за звинувачуваного у хабарництві екс-начальника ДАІ Полтавщини Петра Блажівського. Тобто гроші на звільнення звинуваченого у корупції даішника у нього є, але для розрахунку за користування землею Рунівщини — немає? Такої ж ситуації варто очікувати і пайовикам Котелевщини, якщо вони віддадуть свої паї в «Альфа Капітал».

Фінансовим директором компанії є одіозна Ірина Степаненко, депутат Полтавської облради. Нещодавно полтавці стали свідками скандалу, пов’язаного з її братом, якому передали у користування територію «газетної арки» в центрі міста. Оскільки попередній орендатор опирався цьому рішенню, то невідомі люди вночі викинули на вулицю майно «газетного ряду» та забрали виручку на 50 тисяч гривень.

Олександр Павлюченко та Ірина Степаненко Олександр Павлюченко та Ірина Степаненко

Краще знищити, ніж продати конкурентам?

Інший випадок — село Валок Полтавського району. Там проводить свою діяльність ТОВ «Бурат Агро». Хоча це не зовсім і діяльність: є закинуті старі ферми, які вони розбирають на будматеріали. Є і фермери, які готові купити ці приміщення і займатися тваринництвом. Але «Бурат Агро» не хоче продавати ці старі будівлі конкурентам, свідомо знищуючи інфраструктуру села і саме село по суті.

Учасник АТО, а нині фермер Володимир Соломін називає такі дії не інакше як прямою формою геноциду українського села:

— Якщо розбираються ферми, бригади, тока, які побудовані на території сіл, то село як таке вимирає. У кожного з них свій період — у когось 5, у когось 10, у когось — 15 років. Але однозначно, якщо все знищити, то ці села просто зникають.

Соломін пояснює, що вся молодь виїздить зі своїх сел, залишаються тільки пенсіонери. А чому їй не виїздити, якщо роботи і жодних перспектив її появи немає?

— За останні 30-40 років довкола сел Валок та Очканівка, де я живу просто зникли (не на картах, а фактично) більше 10 сел. Немає вже ні будинків, нічого — просто земля. Уявіть собі, — констатує Володимир.

Така ж ситуація відбувається по всій Україні. Наприклад, на межі Полтавської та Харківської області є село Скороходівка Чутівського району. Там проживає друг Соломіна, який розповів йому, що в них біля села було 12-13 ферми, свинарники. На даний момент не лишилося жодного — їх повністю розібрали і знищили.

Якщо ж повернутися до справи «Бурат Агро», то вони спочатку викуповують приміщення ферм, а потім розбирають його. Проте у Володимира є сумніви щодо законності придбання і оформлення на себе деяких об’єктів:

— Багато майнових паїв ще є у людей на руках. А «Бурат Агро» зараз порозбирає все майно, то що тоді буде людям, які мають на нього паї? Компанія не має право оформлювати на себе і продавати нерухомість, техніку. Якщо майнові паї не викуплені, а їх таких дуже багато. Тому є питання щодо законності цього всього.

Засновники — з Кіпру, а знищують Україну

Одним із засновників ТОВ «Бурат Агро» є ЗАТ «ЮНІГРЕЙН ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД», яке знаходиться у місті Ніікосія на Кіпрі. Тому зрозуміло, що власників цього іноземного підприємства абсолютно не обходить доля українських сіл, для них головне — гроші.

Володимир уже рік веде переговори з цієї компанією щодо купівлі приміщень ферм, щоб їх не розібрали. Директор підприємства Михайло Петров після розмови з Соломіним вирішив, що таки продасть ферми йому. Коли вже прийшов час оформлювати документи, то директор передумав і запропонував здавати приміщення в оренду. Запропонована сума була нереальна для Володимира, який намагається піднімати фермерство на селі.

«Значить будемо розбирати» — сказав керівник «Бурат Агро». Вочевидь, ним рухає страх перед конкурентом, який може налагодити там успішне господарство і показати таким горе-бізнесменам як треба працювати на селі.

І гроші заробляй, і про людей дбай

Села зможуть не вимирати, а розвиватися тільки тоді, коли там буде робота. А багато нинішніх агрогосподарств роблять все так, щоби її у селян було якомога менше: одні займаються виключно рослинництвом, яке потребує небагато робочої сили, виснажує землю, не використовують сівозміни, інші взагалі знищують ферми і розпродують усе, що хоч за якусь копійку можна продати.

Бізнесмени повинні думати про мешканців тих сіл, де знаходяться їхні підприємства, а не робити з цієї території фактично «випалену землю». Всіх грошей не заробиш — потрібно і про людей подбати. Інакше Україна незабаром залишиться зовсім без села.

                                                                                                         Микола Нестеренко

Про автора

Юрій Бублик

Юрій Бублик

Народний депутат України VII-VIII скл.

1490
Останні публікації:

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему