1.05.2015 | 17:23

Робота в областях

ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ ОБСЯГ РОБОТИ. АБИ НА ДОБРО…

Як і звітував раніше, окрім роботи у своєму виборчому окрузі, мене було призначено уповноваженим від ВО «Свобода» у ряді областей України. Нещодавно до їхнього переліку додалася ще одна. Тому понеділок, 27 квітня 2015 р., провів у плідній роботі – з робочим візитом перебував у Кіровоградській області, де тепер я теж є уповноваженим.

Свій візит почав із Світловодська. Зустрівся з активом, а також із жіночкою, котра є… ветераном УПА.

Наступним містом, котре я відвідав на Кіровоградщині, стала Олександрія. Там теж відбулася зустріч із активом ВО «Свобода». Також мав змогу відвідати могилу вояка АТО свободівця Віктора Голого, котра знаходиться у с. Плоске. Тепло зустрівся із Анатолієм, батьком героя. 
Останнім пунктом у поїздці Кіровоградщиною став сам обласний центр, у якому я мав ефіри на ОДТРК а також знову провів зустрічі з активом.

Їдучи далі міркую: як же тепер буде назва перейменованого Кіровограду? Большевик Кіров – явно не герой української історії. Частина патріотів області воліє щоб новою назвою міста стала Златопіль. Є й інші варіанти. Але який би не обрали мешканці області, ця назва має гідно звучати у новій соціально та національно справедливій Україні, котру ми обов’язково побудуємо.

СЛАВА УКРАЇНСЬКИМ ПРИКОРДОННИКАМ!

У вівторок, кажуть, має бути толок. 28 квітня 2015 р. толок, напевне, був у Геннадія Кернеса, котрий успішно не з'явився на судове засідання у Полтаву. Не з'явився, бо… начебто виїхав на лікування у Італію і ще не встиг повернутися.

Оскільки я не в Італії, а мотаюся по Україні по тих областях, у яких я є уповноваженим від ВО «Свобода», 28 квітня вранці, відвідав Київський районний суд м.Полтава, щоб подивитися в очі «матьорому сепаратисту», котрий планував очистити від «хунти», Полтаву від полтавців (себто – від українців!). Хотів задати питання, поспілкуватися, допомогти суду – щоб одіозний мер Харкова мав можливість сісти всерйоз і надовго.

Не так сталось, як гадалось… Кернес дивним чином перемістився до Італії, а полтавська громада марно протовклась під стінами суду. Дивно, що процес мав іти у такій маленькій кімнатці. Для таких судових засідань треба виділяти мінімум Будинок культури – надто багато охочих подивитися у очі одному з головних сепаратистів країни. Ну що ж, слава українським прикордонникам, котрі так легко випускають за межі України державних злочинців…

Після такого своєрідного побачення з Кернесом природньо, що мій шлях пролягав 28 квітня до Харкова. Там я вчетверте провів прийом громадян, а також мав ефіри на місцевій ТРК. У середу вирушаю в решту областей, де є уповноваженим від ВО «Свобода». Слава Україні!

ЯК ПОЗБАВИТИСЯ СПОКОЮ

Середу, 29 квітня 2015 р. провів із черговим робочим візитом на Сумщині.

Спершу у м. Шостка, колись знаменитому своєю фото та кіно промисловістю, провів двогодинний прийом громадян. Опісля – годинна зустріч з активом міста і краю, а потім у райдержадміністрації зустрівся з головами сільських рад Шосткінського району.
Дуже цікавою була для мене й зустріч із студентами Шосткінського інституту Сумського державного університету. І, звичайно, інтерв’ю для журналістів – як же без них.

Далі мене чекав Конотоп, у якому провів півторагодинні прийом громадян та зустріч з виборцями. Увечері – прямий ефір і переїзд до міста Ромни, де мене чекали на зборах Роменської організації ВО «Свобода». У четвер їду далі…

Коротше, якщо хто хоче не мати ні сну, ні відпочинку, безнастанно мандрувати рідним краєм та працювати на благо українського народу – хай іде працювати у Верховну Раду.

КОРОП НА СУХОДОЛІ

У четвер, 30 квітня 2015 р. провів із черговим робочим візитом вже на Чернігівщині.

Цього разу мав силу силену зустрічей у райцентрі Короп – містечку з цікавущою древньою історією. Тож з приємністю зустрівся із головою Коропської райради та дав інтерв’ю для місцевого «Короп ФМ».

Зустрівся також із педколективом Коропської загальноосвітньої школи. На її стінах розташована сумна меморіальна дошка – на честь загиблого у АТО українського вояка Шкляра Ігора.

Опісля відвідав Коропську центральну районну лікарню та зустрівся із місцевими медиками, особливо плідно поспілкувався із головним лікарем пані Стефанією.

Що можу сказати… Україна велика, а проблеми у пересічних громадян всюди однакові: війна та мізерний добробут. Що ж, працюємо далі…

https://www.facebook.com/bublyk.svoboda

Про автора
Юрій Бублик
Народний депутат України
Юрій Бублик
602
Останні публікації