2.02.2015 | 22:18

Гей, дороги, дощ та туман..

На початку вихідних трапилася цікава історія. Приходить мені на мобільний смс із текстом «Як поживає народний депутат?» Посміхнувся, бо якраз у той момент під дощем разом із помічниками вантажив харчі та речі для поїздки на схід. Відповісти тоді, звісно, не було часу, але зараз маю невелику можливість розповісти, як же поживав народний депутат у ці вихідні.

         Отже – дощ, наші «чудові» дороги, моя пересувна приймальня, знову вщерть заповнена речами та продуктами для українських бійців. Одразу вкотре хочу подякувати полтавському бізнесу, «Полтавському батальйону небайдужих», стараннями яких наповнений наш мікроавтобус. А ще – подяка Ковалівській сільській громаді, яка знову допомогла з продуктами. І звісно ж, як і уже багато разів поспіль, наші авто для поїздки на схід заправлені пальним, яке надав керівник підприємства «Автотранс» Сергій Васильович Михайлик.

         Насамперед провідуємо у полтавському госпіталі пораненого Віталія Пробийголову з Решетилівки. Активний учасник майдану, побитий свого часу беркутівцями, пішов воювати добровольцем і ось – знову поранення під Дебальцевим. Але від того, щоб героїчне прізвище виявило себе у реальності, цього разу бійця врятувала каска, колись передана мною. Тож приємно бачити наслідки своєї діяльності, коли обладнання та екіпірування рятують комусь життя.

         Наступним пунктом у нас був Харківський госпіталь. Туди передали харчі від Ковалівської громади. А далі – курс на схід. На кожному блок-пості намагаємося радувати бійців цигарками, печивом, чаєм та кавою. Натомість практично всюди зустрічаємо бійців із Полтави та області. Та основною метою нашої подорожі є Костянтинівка, куди ми доправляємо довгожданий тепловізор, а також всі ті потрібні воякам продукти, які роздавали і на блок-постах. У Костянтинівці воякам також залишаємо чохли для автоматів і солодкі «сувеніри» – халву і бублики. Також передали посилку з харчами бійцю з Полтави. А ще отримали замовлення на одяг для 32 бійців, які вийшли із боїв під Вуглегірськом – все їх обмундирування і екіпіровка там згоріли.

         Повертаємося назад. Погода жахлива. І як примара із фільмів про потойбіччя – автобус із маршрутною табличкою «Москва-Донецьк, через Харків». Виявляється, навіть зараз до столиці окупантів можна вільно придбати квиток і комфортно доїхати. Сумно міркую: що б сказали, і головне – зробили(!), воїни-українці під час Другої світової, якби тоді їхньою землею вільно ходив автобус «Київ-Берлін-Київ»…

Про автора
Юрій Бублик
Народний депутат України
Юрій Бублик
602
Останні публікації