30.06.2014 | 19:09

Суспільство вимагає обрання нової Верховної Ради по нових правилах

27 червня у Полтаві відбулося публічне обговорення вимог громадськості до нового виборчого законодавства, за яким відбудуться дострокові парла¬ментські вибори.

У Верховній Раді залишаються депутати, що 16 січня проголосували за встановлення диктатури в Україні. В останнім часом значна частина нардепів систематично блокує ухвалення реформаторських законів, продовжує ганебну практику «кнопкодавства», сумісництва та прогульництва,  а деякі з них публічно підтримують сепаратистів. ­Все це свідчить про недієздатність теперішньої  Верховної Ради. Разом з тим, перевибори за діючим виборчим законодавством не зможуть дати якісного оновлення українського Парламенту.

Ініціатива «Перевибори», що об’єднала відомі українські громадські організації та рухи*, сформулювала ряд вимог до нового закону про вибори народних депутатів, зокрема: відкриті партійні списки, зниження виборчого бар’єру до 3%, прозорість фінансування виборчих кампаній та невідворотність покарання за порушення виборчих прав. Із цими вимогами учасників обговорення ознайомив співкоординатор ініціативи «Перевибори» Тарас Шамайда.

Як зазначають експерти, по мажоритарним округам Полтавщини до Верховної Ради потрапило 8 депутатів, ще троє депутатів на час виборів проживали у регіоні. П’ятеро із одинадцяти «полтавських» народних обранців проголосували за диктаторські закони 16 січня: двоє представників КПУ, Сергій Гордієнко та Роман Шугало і троє регіоналів – Олег  Кулініч, Володимир Пилипенко та Олексій Лелюк.

Після втечі Януковича всі регіонали, та Юрій Шаповалов, який за скандальні законопроекти не голосував, вийшли із фракції. Парадоксально, але ті ж самі люди, які були згодні обмежити права українських громадян, часто не знаходили можливості підтримати реформи. Зокрема, Сергій Гордієнко не підтримав створення суспільного телебачення (законопроект 1076) та відкриття реєстрів власності (3378), а Володимир Пилипенко не з’явився на голосуванні за закон про відновлення довіри до судової системи, покликаний розширити автономію судової гілки влади та посилити суддівське самоврядування (4378-1). Лелюк та Шугало не проголосували за жодну із цих трьох реформ.

У той же час експерт із Києва відмітив конструктивну позицію депутата-свободівця Юрія Бублика у його парламентській діяльності, зазначивши наступне:

«Юрій Васильович був лише одним з трьох «полтавських» депутатів (із 11!), що віддали свої голоси за включення в порядок денний законопроектів про вибори Верховної Ради, котрі передбачають систему голосування із відкритими списками».

Як зазначив стосовно ініціатив громадських діячів сам Юрій Бублик:

«Перевибори Парламенту залишаються однією з ключових невиконаних вимог Євромайдану, їх підтримує більш ніж 2/3 населення України, а новообраний Президент та лідери ключових політичних сил неодноразово висловлювались за необхідність перевиборів».

Сайт Юрія Бублика

Про автора
Юрій Бублик
Народний депутат України
Юрій Бублик
602
Останні публікації