Микола Бублик — Герой Крут!

Традиційно, з нагоди тієї, чи іншої історичної події переглядаю історичну довідку про неї. Поновлюю її в пам’яті та намагаюся знайти щось нове щодо тих подій.

Так і сьогодні, в День пам’яті Героїв Крут, переглядаючи матеріали про цю вже історичну подію, знайшов серед захисників України юнака — Миколу Бублика. Оскільки ми із ним є тезками за прізвищем, а можливо й далекими родичами, бо мої пращури родом із Бершаді — зупинився на цій постаті.

Микола народився у 1900 році у Меджибожі, що на Хмельниччині. Юнаком поїхав на навчання у військовий ліцей до Києва, де і застала його московсько-українська війна.

Потрапивши у вир Української революції молодий юнак не міг залишатися байдужим до долі своєї країни. Тому, разом зі своїми ровесниками студентами, долучився до її захисту від к@ц@пської орди.

105 років тому, у свої вісімнадцять, молодий хлопець — Микола Бублик поклав своє життя за свободу та незалежність України у нерівному бою із московською бандою під станцією Крути.

Про все це розповіла мама Миколи — Анна Іванівна Бублик — своїй приятельці, яка поділилася спогадами: „Багато років Анна мовчала, бо дуже боялася – час же який страшний був. Але все ж розповіла, що викликали її до Києва на опізнання тіла. Два дні родичі розпізнавали своїх близьких у вагонах, що стояли на залізниці. Тіла було так понівечено й спотворено, що важко було й впізнати. Але вона знайшла тіло сина… Не віддали його додому, а повезли в Київ, де й похоронили.”
Очевидно, серед похованих в Аскольдовій могилі є і Микола Бублик.

Сьогодні, як і 105 років тому, такі ж самі молоді хлопці, із тим же одвічним ворогом України, ведуть запеклу боротьбу за свободу та незалежність.

На щастя сьогодні разом із Україною весь цивілізований світ! Весь цивілізований світ проти московської орди!

Тому ми приречені на перемогу! Ми приречені помститися за Героїв Крут!

Тримаймо стрій! Вірмо в ЗСУ!